Світ Літератури

Сучасні різновиди уроків

2013literatyra — Fri, 11 Mar 2016 19:58:15 GMT

Серед сучасних різновидів уроків вивчення художнього твору світової літератури виділяються уроки компаративного, культурологічного аналізу та інтегровані уроки.

Урок компаративного аналізу – це заняття, на якому домінуючим є компаративний шлях аналізу творів різних національних культур. Його мета – глибше розкрити ідеально-естетичну концепцію кожного з порівнюваних творів чи літературних явищ, дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств, літератур у культурно-історичному розвитку суспільства.

Урок культурологічного аналізу – це такий тип навчального заняття, що передбачає вивчення літературного твору з опорою на культурологічний контекст його епохи, тобто в координатах історико-культурної доби. Мета – показати учням, що художній твір – це явище культури на певному етапі її розвитку.

Популярним останнім часом стає інтегрований урок, предметом вивчення якого є багатоаспектні об’єкти, інформацію про сутність яких подають різні навчальні дисципліни. Дидактична мета інтегрованого уроку -дати глибокі різнобічні знання про об’єкт вивчення, залучаючи відомості різних навчальних предметів. Методика інтегрованих уроків ще мало досліджена в сучасній педагогічній науці, проте практика показує, що за дидактичною метою це можуть бути уроки вивчення нових знань; уроки систематизації та узагальнення; комбіновані уроки. Учені прогнозують, що в перспективі питома вага інтегрованих уроків буде зростати.

Також можна виділити і такий урок як урок-дослідження. Це така навчальна форма, в якій домінує дослідницький метод вивчення матеріалу. Використання цього типу уроку зумовлено потребами сучасного суспільства, яке ставить перед школою завдання виховати творчу особистість, розвинути творчі задатки дітей, навчити їх мислити, здобувати знання самостійно й застосовувати їх на практиці. Особлива роль у цьому процесі належить літературі, оскільки вона впливає на розвиток раціональної та чуттєвої сфери людини. Мета уроку-дослідження – розвивати в учнів уміння та навики, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом твору, навики самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації.

Іноді в курсі світової літератури використовують і урок-семінар. Семінар – особлива форма групових навчальних занять, що передбачає самостійне, переважно в позаурочний час, здобуття знань учнями з використанням різноманітних джерел і наступним колективним обговоренням в класі наслідків цієї роботи.

Дидактична мета уроку-семінару – формування в учнів уміння вчитися, самостійно працювати, шукати вирішення проблеми, всебічно розкривати й розвивати їхні інтелектуальні та моральні якості.

Практикується також і проведення уроку-диспуту. Диспут – публічна суперечка, дискусія, навчальна форма, яка передбачає зіткнення різних, інколи прямо протилежних точок зору при обговоренні певної проблеми з метою її розв’язання. Дидактична мета такого уроку – дати учням можливість пройти шляхом пошуку істини при обговоренні складного діалектично суперечливого питання, навчити критично мислити, вести полеміку, обґрунтовувати власну позицію.

Урок-диспут уже здобув досить широку популярність у шкільній практиці. Він є дійовою і ефективною формою в методичному арсеналі вчителя-словесника.

Урок-диспут має великі педагогічні можливості:

– сприяє глибокому осмисленню художньо-естетичного змісту літературного твору, винесеного на обговорення, висвітлення в ньому вічних проблем людського буття – філософських, соціальних, моральних принципів.

Вісім ознак сучасного уроку світової літератури

2013literatyra — Fri, 11 Mar 2016 19:43:50 GMT

Ознака перша.

Розвиток критичного мислення учнів

Учитель-словесник, як правило, до кожного уроку намагається якомога більше підготувати інформації.

Чомусь ми вважаємо, що поінформувати учнів — найголовніше завдання вчителя-словесника. Тому й у меті уроку перша позиція знаннєва: навчити учнів, дати знання, формувати знання, інформувати школярів.

А тепер пригадайте, яку мету ставить перед собою героїня фільму "Іронія долі" — вчителька російської мови та літератури Надя: "Я хочу навчити своїх учнів мислити. Щоб про все у них була власна думка". То що ж головніше — "дати знання" чи "навчити мислити"? Гадаю, ви погодитесь зі мною, що Надіна вчительська позиція сьогодні сприймається надзвичайно сучасно. Перед школою стоїть завдання виховати мислячу людину, здатну критично оцінювати події, явища, приймати самостійні виважені рішення.
Література — це один із небагатьох предметів у шкільному розкладі, який дає унікальні можливості для розвитку критичного мислення школярів. Для цього вчителю-словеснику важливо відмовитися від практики "нав'язування" дітям чужих або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу тощо. Якщо вчитель прагне, щоб його учні думали і висловлювали власні позиції на уроці літератури, а не лише запам'ятовували усталені істини, він має досконало володіти технологіями розвитку критичного мислення школярів.

Ознака друга.

Розвиток навичок мислення високого рівня

Друга ознака пов'язана з першою. Мова знову йде про розвиток мислення. Систематика освітніх цілей, відома освітянам як "піраміда Блума", прийшла до нас не так давно з американської системи освіти.

Як відомо, американський учений та педагог Бенджамін Блум ще у 1956 році розмістив у певній послідовності (знизу вгору у вигляді піраміди) освітні цілі: знання — розуміння — застосування — аналіз —синтез — оцінювання. Як бачимо, в основі піраміди лежать ті цілі, які ми звикли вважати основними (знаннєвий рівень). Американська ж освіта зорієнтована на розвиток навичок мислення високого рівня: аналіз, синтез, оцінювання (вершечок піраміди).

До речі, сучасні американські вчені дещо змінили цю послідовність: аналіз, оцінювання, синтез.

Найкраще демонструє "піраміду Блума" в дії проектна технологія. Саме працюючи над проектом, учень має проаналізувати певний матеріал, оцінити (тобто відібрати те, що йому потрібно) і синтезувати новий продукт.

Наприклад, учитель пропонує учням створити віртуальний музей Гете. Для цього вони мають, по-перше, ознайомившись із статтею у підручнику, проаналізувати життєвий та творчий шлях письменника.

По-друге, оцінивши події в його житті, відібрати для музею ті експонати, які найбільше розкажуть про письменника. По-третє, синтезувати новий продукт — уявний музей Йоганна Вольфганга Гете.

Вчитель-словесник, який прагне навчати по-сучасному, має бути обізнаним з "пірамідою Блума" та прийомами розвитку в учнів навичок мислення високого рівня.

Ознака третя.

Особистісно зорієнтоване навчання

Враховуючи специфіку предмета "зарубіжна література", сучасний учитель-cловесник обов'язково має використовувати у своїй практиці особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Наприклад, технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає формулювання на уроці 3—4 центральних тематичних питань особистісного характеру. Так, на уроці, присвяченому розгляду різних типів кохання за романом Віктора Гюго "Собор Паризької Богоматері", вчитель може запропонувати учням розглянути стосунки головних героїв у особистісному плані: Як історія Есмеральди допоможе мені не впустити в серце "сліпе" кохання? Чи переконає мене Клод Фролло, що егоїстичне кохання "руйнує

серце"? Як історія Квазімодо допоможе мені зрозуміти, яке воно — справжнє кохання? Погодьтесь, такий підхід сприяє зацікавленості учнів читанням твору.

Важливою ознакою сучасного уроку літератури є врахування особистісних інтересів, досвіду, побажань, думок, переконань, внутрішнього стану учнів. Наведу деякі приклади особистісних запитань, якими я розпочинаю окремі уроки з вивчення роману В.Скотта "Айвенго": Чи любите ви уроки історії? Коли ви читаєте підручник з історії, чи не виникає у вас бажання перетворити сухі факти на яскраві картини, що легко запам'ятовуються? Як саме це можна зробити? Як ви гадаєте, що означає бути патріотом своєї Вітчизни? Чи вважаєте ви себе патріотами України? У чому саме виявляється ваш патріотизм? А чи можна назвати патріотами своєї вітчизни кріпаків Гурта та Вамбу із романа В.Скотта "Айвенго"? Чи погоджуєтеся ви з думкою, що речі можуть багато розповісти про своїх власників? Розгляньте щоденник свого сусіда за партою. Чи може він "розповісти", з якою метою його власник ходить до школи? А що розповідає нам про свого власника Седріка Сакса "короткий, прямий, на два боки гострий шипчастий меч", якого Седрік завжди носить за поясом? Такі особистісні запитання допомагають учням якнайкраще налаштуватися на сприйняття художнього тексту.

Ще один важливий аспект особистісно зорієнтованого навчання — це проведення занять з урахуванням індивідуально-психічних особливостей учнів. На сучасному уроці вчитель обов'язково враховує те, що кожен учень має свій, індивідуальний стиль навчання (візуальний, слуховий, кінестетичний). Тому, якщо вчитель на уроці пропонує учням бесіду, лекцію або розповідь, виграють лише ті учні, які мають слуховий стиль навчання. Для візуалів обов'язково потрібна наочність (графіки, схеми, ілюстрації до твору, картини, фільми, презентації тощо). Важливо дати їм можливість попрацювати з друкованими текстами. А ось забезпечити ефективне навчання кінестетиків — завдання для вчителя не з легких. У західноєвропейських школах для дітей, які навчаються у русі, пропонують тренажери (наприклад, учень читає і при цьому крутить педалі). У наших школах лише окремі вчителі початкових класів, враховуючи потреби дітей-кінестетиків, обладнують спеціальні парти, за якими учні протягом уроку можуть попрацювати стоячи. Учитель-словесник, який зацікавлений у тому, щоб створити умови для ефективної роботи на уроці учнів із кінестетичним стилем навчання, готує для них спеціальні завдання (інсценування уривків твору, зображення якогось епізоду пантомімою, виготовлення наочності до уроку тощо).

Учительські методики на сучасному уроці мають бути пристосовані також і до школярів з ліво— або правопівкульним інтелектом, а також до дітей з різним типом нервової системи.

Отже, врахування індивідуальних психічних особливостей школярів під час організації та проведення уроку літератури — важливий показник сучасності й майстерності вчителя.

Ознака четверта.

Проблемне навчання

"Жити — значить мати проблеми, вирішувати їх — означає рости інтелектуально", — справедливо вважав Конфуцій. Унікальність уроку літератури саме в тому, що він дає змогу молодій людині вчитися вирішувати життєві проблеми, змодельовані в художніх творах.

Проблемність — це одна із найважливіших ознак сучасного уроку літератури. Тому у педагогічній скарбничці вчителя_словесника має обов'язково бути технологія проблемного навчання.

Ознака п'ята.

Ігрові технології

Поняття "ігрові педагогічні технології" охоплює досить велику групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних дидактичних ігор. На відміну від ігор взагалі дидактична гра має істотну ознаку — чітко поставлену мету навчання й відповідні

їй педагогічні результати. Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, що виступають як засіб спонукання, стимулювання до навчальної діяльності.

Ознакою сучасного уроку літератури є активне використання вчителем ігрових моделей навчання на нетрадиційних уроках. Так, ознайомити дітей з життєвим та творчим шляхом письменника допомагають такі нетрадиційні уроки: урок-портрет, урок - літературна вітальня, урок - мистецький салон, урок-екскурсія, урок-виставка та інші. В основі цих уроків — рольова гра. Учні виконують ролі "біографів", "літературознавців", "експертів", "дослідників", "художників", "генераторів ідей", "декламаторів", "читців", "бібліотекарів", "екскурсоводів" тощо.

На етапі узагальнення знань учням можна запропонувати пограти у командні та індивідуальні ігри-змагання за зразком відомих телевізійних ігор: "Що? Де? Коли?", "Розумники і розумниці", "Перший мільйон", "Літературний дев'ятий вал", "О, щасливчик!", "Літературний брейн-ринг", "Щасливий випадок" тощо (зразки таких ігор подані у посібнику І.Хроменко "Ігрові та творчі завдання на уроках зарубіжної літератури").

Отже, використання ігрових технологій — важливий аспект сучасного уроку літератури, оскільки гра — надзвичайно ефективний засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.

Ознака шоста.

Інтерактивне навчання

Уроки, на яких учитель є єдиним джерелом знань, сьогодні характеризуються як традиційні. Ознакою сучасності уроку є активне використання методів інтерактивного навчання, суть якого полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці, коли вчитель і учні — рівноправні суб'єкти навчання.

Найчастіше вчитель-словесник використовує технології групового (кооперативного) навчання: робота в малих групах, робота в парах, ротаційні трійки, "Два —чотири — всі разом", "Карусель", "Акваріум".

Робота учнів у малих групах спрямована на виконання певного завдання або вирішення якоїсь проблеми. Наприклад, на уроці, присвяченому вивченню творчості Омара Хайяма, працюють малі групи: "Журналісти", "Мудреці", "Літературознавці", "Дизайнери", "Маркетологи", кожна з яких отримує своє завдання. Наприклад, "журналісти" опрацьовують біографічний матеріал, "мудреці" знайомляться з рубаї О.Хайяма та роблять висновок щодо повчальності його віршів, "літературознавці" проводять невеличке дослідження текстів віршів Хайяма, з'ясовуючи ключові слова та частоту їх вживання, роблять висновок щодо емоційного впливу творів Хайяма на читачів. "Маркетологи" створюють загальну аргументовану рекламу творчості Омара Хайяма. Потім кожна група, презентуючи результати своєї роботи, ознайомлює решту учнів з певним аспектом життя і творчості відомого східного поета, тобто відбувається активний процесс взаємонавчання учнів.

Під час роботи в парах можна запропонувати школярам виконати такі завдання: обговорити проблему та запропонувати шляхи її вирішення; взяти інтерв'ю, визначити ставлення (думку) партнера щодо того чи іншого питання, твердження і т.д.; зробити критичний аналіз роботи один одного; сформулювати підсумок теми, що вивчається, тощо.

Поширеним явищем на сучасному уроці літератури є використання фронтальних технологій інтерактивного навчання, які передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це — обговорення проблеми у загальному колі, "Мікрофон", "Незакінчене речення", "Мозковий штурм", "Навчаючи — вчуся", "Дерево рішень" та ін.

Отже, учитель-словесник, який має досвід використання інтерактивних технологій, як правило, проводить сучасні цікаві уроки літератури, які завжди знаходять відгук у школярів.

Ознака сьома.

Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання

Сьогодні використання на уроці комп'ютера, телевізора, відео стало звичною справою. Багато програмних педагогічних засобів дозволяють "осучаснити" урок літератури. Проте відеофрагменти художніх та навчальних фільмів, літературних передач, які використовує вчитель на уроці, не повинні носити лише ілюстративний характер. Найкраще поєднувати сучасні мультимедійні засоби із новітніми педагогічними технологіями. Наприклад, не просто продемонструвати дев'ятикласникам навчальний фільм про Вільяма Шекспіра, а створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомити учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Учитель дає проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про В.Шекспіра. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного англійського письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, оцінювання, синтез) за "пірамідою Блума".

Інша інноваційна технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає створення учнями комп'ютерних продуктів: публікації, презентації, webсайту, блога. Для цього учні мають, як мінімум, володіти комп'ютерними програмами "Publisher" та "Power Point".

Ознака восьма.

Аналіз та інтерпретація художнього твору

Можна організувати і провести урок літератури, який за зовнішніми ознаками ніби відповідає вимогам до сучасного уроку. Але якщо такий урок не націлений на серйозну роботу з текстом твору, то сприймається він як сучасне шоу — не більше. Використання всіх сучасних технологій на уроці літератури доцільне лише за умови, якщо вони дозволяють глибше осягнути художній твір.

Найперше завдання вчителя-словесника організувати грамотний ідейно-художній аналіз твору, який допоможе інтерпретувати (пояснити) цей твір.

Якщо вчитель створює проблемну ситуацію,то вона важлива не сама по собі, а як прийом, який дозволяє зрозуміти авторський задум, ідею твору. Ось приклади декількох проблемних ситуацій, які можуть вивести учнів на осягнення авторського задуму оповідання "Перевтілення".

Проблемна ситуація № 1. Уважно прочитавши опис комахи, на яку перетворився Грегор, читачі з подивом помічають, що подібної комахи в природі не існує. Проблемне запитання: чому Франц Кафка не створив достовірний образ комахи? Фантастична комаха — це випадковість чи авторський орієнтир для уважного читача?

Проблемна ситуація №2. Як відомо, Франц Кафка забороняв ілюструвати оповідання "Перевтілення". Він дозволив лише два малюнки ("батьки і повірений стоять перед зачиненими дверима; батьки та сестра знаходяться у добре освітленій кімнаті, двері у сусідню темну кімнату відчинені"). Як бачимо, на них відсутнє зображення Грегора-комахи. Проблемне запитання: чому Кафка забороняв малювати Грегора-комаху? Проблемна ситуація №3. Режисер сучасного фільму за оповіданням Франца Кафки "Перевтілення" мав можливість використати комп'ютерну графіку для створення образу Грегора_комахи, проте він запросив на цю роль актора. Проблемне запитання: чому режисер відмовився від комп'ютерних технологій, які дозволили б створити достовірний образ Грегора-комахи?

Усі три проблемні ситуації допомагають осягнути авторський задум: Кафка не дозволяє малювати свого героя у вигляді комахи, він створює умисно неіснуючий у природі образ з однією метою, щоб підказати читачам — перевтілення Грегора не біологічне, а соціально_психологічне, це метаморфоза душевного стану людини, яка не знаходить любові і підтримки в оточуючому світі.

Сучасний режисер фільму, щоб зберегти авторський задум, зображує на екрані не комаху, на яку перетворилася людина, а людину, яка почувається в соціумі комахою.

Отже, сучасний урок літератури вимагає від учителя великої уваги до аналізу та інтерпретації художнього твору. Без цього урок претендувати на характеристику "сучасний" не може.

Сью Таунсенд, "Таємний щоденник Адріана Моула"

2013literatyra — Wed, 09 Mar 2016 19:33:48 GMT

"Таємний щоденник Адріана Моула" - ще одна книжка з "серіалу", цього разу "хлопчачого", написаного британкою Сью Таусенд майже тридцять років тому.

Головний герой, підліток Адріан Моул, вважає себе інтелектуалом, закохується й пише вірші (й навіть надсилає їх на ВВС), активно цікавиться політикою й переймається здоровим способом життя, як волонтер доглядає старенького дідуся й поміж цим усім ходить до школи та скептично коментує життя власних батьків, які то розлучаються, то знову вирішують жити разом.

Адріан Моул чимось схожий на трішки старшого літературного героя Холдена Колфілда (Джером Селінджер "Над прірвою в житі"), а його щоденник свого часу був шалено популярний в англомовних країнах і навіть надихав інших письменників, у чому вони радо зізнаються, як ось Іан Вайброу, відомий українському читачеві серією книг про Маленького Вовчика.

Рекомендований вік: від 12 років.

Люсі-Мод Монтгомері, "Енн із Зелених Дахів", "Енн із Ейвонлі", "Енн із Острова Принца Едворда", "Енн із Шелестких Тополь"

2013literatyra — Wed, 09 Mar 2016 19:28:52 GMT

Серія книг канадської письменниці уже понад століття розчулює юних читачок оповідями про зворушливу фантазерку Енн Ширлі, про її милі пригоди й життєві клопоти чи радощі, написані напрочуд оптимістично, легко й дотепно.

У семи книгах розгортаються події, що починаються із всиновлення Енн старенькими братом і сестрою, й тривають аж до навчання дівчинки в коледжі, аж до її заміжжя, до народження й навіть утрати власної дитини. Своєрідний "дівчачий" книжковий серіал, який у багатьох країнах світу давним-давно вважається класикою, неодноразово екранізованою й обговореною.

Натомість в Україні тільки нещодавно вийшли перші чотири книги серії. Проте видавці обіцяють продовження, тому ті, хто вже почав читати, нетерпляче зазирають до книгарень, а непосвячені мають усі шанси наздогнати свою порцію насолоди від читання.

Рекомендований вік: від 13 років.

Вісім ознак сучасного уроку світової літератури

2013literatyra — Sat, 27 Dec 2014 15:06:09 GMT

Ознака перша.

Розвиток критичного мислення учнів

Учитель-словесник, як правило, до кожного уроку намагається якомога більше підготувати інформації. Розгорніть свої конспекти. Без сумніву, урок у старшому класі розмістився не менше ніж на 5 аркушах.

На моє глибоке переконання, література — це один із небагатьох предметів у шкільному розкладі, який дає унікальні можливості для розвитку критичного мислення школярів. Для цього вчителю-словеснику важливо відмовитися від практики "нав'язування" дітям чужих

або власних думок щодо того чи іншого твору, трактування художнього образу тощо. Якщо вчитель прагне, щоб його учні думали і висловлювали власні позиції на уроці літератури, а не лише запам'ятовували усталені істини, він має досконало володіти технологіями розвитку критичного мислення школярів.

Ознака друга.

Розвиток навичок мислення високого рівня

До речі, сучасні американські вчені дещо змінили цю послідовність: аналіз, оцінювання, синтез.

Ознака третя.

Особистісно зорієнтоване навчання

Враховуючи специфіку предмета "світова література", сучасний учитель-cловесник обов'язково має використовувати у своїй практиці особистісно зорієнтовані педагогічні технології. Наприклад, технологія "Intel®Навчання для майбутнього" передбачає формулювання на уроці 3—4 центральних тематичних питань особистісного характеру. Так, на уроці, присвяченому розгляду різних типів кохання за романом Віктора Гюго

"Собор Паризької Богоматері", вчитель може запропонувати учням розглянути стосунки головних героїв у особистісному плані: Як історія Есмеральди допоможе мені не впустити в серце "сліпе" кохання? Чи переконає мене Клод Фролло, що егоїстичне кохання "руйнує

уривків твору, зображення якогось епізоду пантомімою, виготовлення наочності до уроку тощо).

Ознака четверта.

Проблемне навчання

Наведу окремі приклади центральних проблем, розв'язання яких на уроках у шостому класі створює умови для творчого оволодіння учнями знань, сприяє розвитку їхніх розумових здібностей, має надзвичайно велике виховне значення, вчить розв'язувати життєві проблеми: "Що допомогло Робінзону Крузо залишитися людиною на безлюдному острові?", "Як Робінзон Крузо перетворив острів Розпуки на острів Надії?", "Робінзон Крузо — злочинець чи людина, яка хоче допомогти?" (Д.Дефо "Робінзон Крузо"), "Що означає стати Людиною для Діка Сенда?" (Ж.Верн "П'ятнадцятирічний капітан"), "Що врятувало безіменного героя і чому загинув Білл?" (Джек Лондон "Любов до життя"), "Чи може джентльмен фортуни стати справжнім джентльменом?" (Р.Л.Стівенсон "Острів скарбів").

Ознака п'ята.

Ігрові технології

На етапі роботи з текстом твору вчитель може запросити учнів на нетрадиційний урок з ігровим моделюванням твору, що вивчається. Так, наприклад, скласти характеристику образу Геркулеса (за романом Ж.Верна "П'ятнадцятирічний капітан") цікаво на уроці розслідуванні "справи мганнги", на якому учні грають ролі слідчих детективного агентства. А розгляд проблеми торгівлі людьми ("П'ятнадцятирічний капітан") відбувається на уроці — міжнародній конференції з питань работоргівлі, де працюють різні комісії, що розглядають окремі аспекти проблеми (на основі тексту роману) та готують доповіді на конференцію. Обговорити романтику подорожей за твором Ж.Верна можна на уроці-засіданні Клубу мандрівників. А переконатися у величі науки і знань допоможе урок_гра "Наймудріший мганнга".

Ознака шоста.

Інтерактивне навчання

Найчастіше вчитель_словесник використовує технології групового (кооперативного) навчання: робота в малих групах, робота в парах, ротаційні трійки, "Два —чотири — всі разом", "Карусель", "Акваріум".

Отже, учитель_словесник, який має досвід використання інтерактивних технологій, як правило, проводить сучасні цікаві уроки літератури, які завжди знаходять відгук у школярів.

Ознака сьома.

Інформаційні технології та мультимедійні засоби навчання

створити проблемну ситуацію: перед початком перегляду фільму повідомити учнів про те, що режиссер фільму не врахував деякі обставини життя письменника. Учитель дає проблемне завдання щколярам: скласти декілька порад режисеру щодо вдосконалення навчального фільму про В.Шекспіра. Отже, щоб виконати це завдання, учні повинні уважно подивитися фільм, послухати розповідь учителя, прочитати статтю підручника, ознайомитися з додатковою інформацією про видатного англійського письменника і лише потім скласти "поради режисеру". У такому завданні крім технології проблемного навчання реалізовується ще одна технологія — розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, оцінювання, синтез) за "пірамідою Блума".

Ознака восьма.

Аналіз та інтерпретація художнього твору

Проблемна ситуація №2. Як відомо, Франц Кафка забороняв ілюструвати оповідання "Перевтілення". Він дозволив лише два малюнки ("батьки і повірений стоять перед зачиненими дверима; батьки та сестра знаходяться у добре освітленій кімнаті, двері у сусідню темну кімнату відчинені"). Як бачимо, на них відсутнє зображення Грегора-комахи. Проблемне запитання: чому Кафка забороняв малювати Грегора-комаху? Проблемна ситуація №3. Режисер сучасного фільму за оповіданням Франца Кафки "Перевтілення" мав можливість використати комп'ютерну графіку для створення образу Грегора-комахи, проте він запросив на цю роль актора. Проблемне запитання: чому режисер відмовився від комп'ютерних технологій, які дозволили б створити достовірний образ Грегора-комахи?

Цікаві факти про книги

2013literatyra — Sat, 27 Dec 2014 14:54:01 GMT

Станом на 2002 р. найменшою у світі вважалася книга "Хамелеон" А.П. Чехова розміром 0,9 х 0,9 мм. Вона містить 30 сторінок по 11 рядків тексту на кожній, 3 кольорові ілюстрації. Книга була видрукувана і переплетена у 1996 р. у м. Києві.
Пізніше, завдяки бурхливому розвитку нанотехнологій, вчені-фізики з Канади створили книжку розміром 0,07 х0, 1 мм. Називається вона - "Teeny Ted from Turnip Town". Книга складається з 30 керамічних мікротаблічек, що використовуються замість паперу, а сфокусований пучок променів іонів гелію (діаметром 7 нанометрів) використовувається замість чорнила. І щоб прочитати її, потрібен електронний мікроскоп, здатний збільшувати у 8000 разів.

Раніше найбільшою книгою у світі вважалася "Суперкнига", розміри якої становили 2,74 х 3,07 метра. Вага цієї книги - 252,6 кг і налічуває вона 300 сторінок. "Суперкнига" була видана в Денвері (штат Колорадо, США) у 1976 р. Проте в 2004 р. в Росії видали книгу під назвою "Найбільша в світі книга для малят". І хоча в ній всього 4 сторінки і 12 віршів для дітей, ця книга має воістину значні розміри. Висота книги становить 6 метрів, ширина - 3 метри, а вага цієї книги-гіганта - 492 кг.

Найдорожчою книгою, що належить державі, вважають унікальний «Апокаліпсис», виданий французом Жозефом Форе. Вона оцінена в 100 млн старих франків, виставлена в музеї сучасного мистецтва в Парижі.
Найдорожчою книгою, що знаходиться в приватних руках, є так званий "Лестерський кодекс". Інша її назва - «Трактат про воду, землю і небесні тіла", створений Леонардо да Вінчі. У 1994 р. її купив за 24 млн доларів знаменитий засновник компанії "Microsoft" Білл Гейтс. Книга являє собою збірник думок, знахідок і висновків Леонардо да Вінчі на різні теми. Сама книга - це всього 18 пергаментних сторінок, скріплених між собою, причому прочитати таку книгу можна тільки за допомогою дзеркала.

Дванадцять самих маленьких книг світу вміщаються в одній столовій ложці. Серед них є мініатюрне видання Корану, словник англійської мови на 12 000 слів і Конституція Франції.

Стенографія, за допомогою якої можна записати будь-який текст у п'ять разів швидше, ніж за допомогою звичайного алфавіту, була знайдена у 63 році до нашої ери рабинею на ім'я Тіро, яка належала Цицерону.

«Єдині та найглибші секрети медичного мистецтва» - таку назву мала книга, знайдена запечатаною серед речей прославленого голландського доктора Германа Бурхаве після його смерті у 1738 р. Книга була продана з аукціону за 10 000 доларів золотом. Після того як печатка була розкрита, виявилося, що сторінки її були чистими. Тільки на титульному аркуші було написано: «Тримай голову в холоді, ноги в теплі, і ти зробиш бідняком кращого лікаря».

Одна з найбільш незвичайних у світі книг - «Божественна комедія» Данте - була написана на аркуші паперу розміром 80 х 60 см ченцем Габріелем Челані. Вона містить 14000 віршів. Якщо подивитися на лист з деякої відстані, то можна побачити барвисту карту Італії. На цю працю Челані витратив чотири роки.

Найтовстішою друкованою книгою у світі є WIKIPEDIA. Вона являє собою збірник статей з мережі Інтернет, що її любитель книг Роб Метьюс вирішив надрукувати у вигляді одного тому. Таким чином, паперова версія цієї книжечки склала 5000 сторінок.

Італієць Ріо Козеллі збирає колекцію найнудніших в світі книг, в якій налічується близько 10 000 томів. Один італійський поет-невдаха, дізнавшись, що всі його твори знаходяться у Козеллі, мало не покінчив із собою.

Відомий комп'ютерний інженер і підприємець Брюстер Кейл збирається відкрити в Британії перший у світі архів всіх друкованих книг. Такою метою він задався через кілька років після створення у 1996 р. першого інтернет-архіву усіх сторінок, коли-небудь опублікованих в мережі.

Формування в учнів мистецтва читача шляхом використання засобів сучасних педагогічних технологій

2013literatyra — Fri, 13 Dec 2013 18:32:23 GMT

ЧОГО БОЇТЬСЯ КНИГА

ДОЩУ І СНІГУ:

* Книга не повинна мокнути - від цього вона псується: сторінки коробляться, розбухає та розшаровується палітурка.
* Носіть книги в папці або сумці.

БРУДНИХ РУК:

* Вони залишають на сторінках книги плями , роблять її неохайною.
* Не читайте книгу під час їжі.
* Беріть книгу чистими руками. Перед тим, як почати читати, загорніть книгу в папір або одягніть спеціальну обкладинку.
* Не малюйте, не пишіть в книзі, не рвіть сторінок, не робіть в ній ніяких заміток.

КНИГИ БОЯТЬСЯ РОЗСИПАННЯ НА ОКРЕМІ СТОРІНКИ:

* Не кладіть у книгу олівці , ручки та інші предмети - від цього рветься палітурка.

* Користуйтеся закладинкою.

* Не загинайте сторінок - кутки їх відриваються.

* Порвану книгу підклейте.

* Не передавайтте друзям бібліотечні книжки , хай вони самі візьмуть їх у бібліотеці.

Формування в учнів мистецтва читача шляхом використання засобів сучасних педагогічних технологій

2013literatyra — Fri, 13 Dec 2013 18:27:09 GMT

ЯК ЧИТАТИ КНИГУ

* Читайте книгу уважно, не поспішаючи - краще її зрозумієте. Не пропускайте сторінок, дочитуйте твір до кінця.

* Не забувайте прочитати передмову (вступну статтю), післямову (висновок). Вони розкажуть багато цікавого про автора книги , про історію її написання, про час, коли відбуваються події, описані в книзі.

* Зустрівши в книзі географічну назву, знайдіть її на карті. За роз’ясненням незрозумілих слів, виразів звертайтеся до довідників, словника, енциклопедій.

* Зверніть увагу на ілюстрації в книзі, вони допомагають повніше розкрити її зміст.

* Запам’ятайте автора книги, її назву, прізвище художника.

* Коли прочитаєте цікаву книгу , розкажіть про неї своїм друзям або зробіть записи у спеціальному зошиті.

Формування в учнів мистецтва читача шляхом використання засобів сучасних педагогічних технологій

2013literatyra — Thu, 12 Dec 2013 17:11:34 GMT

Інноваційний процес розгортається за такою логікою:

І)виникнення - відбувається теоретична розробка нововведення та організується інформаційно-роз'яснювальна робота;

2)засвоєння - здійснюється апробація нововведення у одному або декількох навчальних закладах та діагностика результатів;

3) насичення - якщо результат інноваційного проекту позитивний, відбувається широке упровадження інновації в масову педагогічну практику;

4) рутинізація - інновація перетворюється у звичайну норму, традицію;

5) криза - нововведення повністю вичерпує свої можливості, а його результати можуть погіршуватися;

6) фініш - інновація завершує своє існування, на її зміну приходять інші нововведення.

Формування в учнів мистецтва читача шляхом використання засобів сучасних педагогічних технологій

2013literatyra — Fri, 29 Nov 2013 23:12:54 GMT

Сутність і види інтерактивних методів навчання.

Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.
Час обговорення в малих групах – 3-5 хвилин, виступ – 3 хвилини, виступ при фронтальній роботі – 1 хвилина.

Групові методи:

Робота в парах.
Учні працюють в парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думками і дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати.
Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок).
Змінювані трійки. Цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї.
2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються і діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення.
Карусель. Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються "попарні суперечки" кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані).
Робота в малих групах. Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: "спікер" – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), "секретар" (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), "посередник" (стежить за часом, заохочує групу до роботи), "доповідач" (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи групи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію.
Акваріум. У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, в центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки.

Детальніше

Фронтальні методи:

Велике коло. Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення.
Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що всі учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.
Аналіз дилеми (проблеми). Учні в колі обговорюють певну дилему (простіше) чи проблему (складніше, бо поліваріантно). Кожен каже варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, "чи платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?").
Мозаїка. Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш Т.Шевченка, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).

Інтерактивне навчання на практиці.

Вимоги до впровадження інтерактивного навчання.

Як було зазначено вище, існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання, невиконання яких може звести їх ефективність до нуля. Це насамперед такі:

Необхідно провести вступне заняття, адже учні абсолютно не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті слід: по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома учнів та опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (практиці їх було розмножено і видано кожному учневі для вклеювання в зошит):