| Головна » Статті » Мої статті |
ТЕМА: Франческо Петрарка –видатний італійських поет -гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість почуттів, оспівування кохання у «Книзі пісень». «Благословенні місяць, день і рік…» Мета: познайомити учнів з біографією та творчістю одного з найкращих представників Відродження – Ф.Петрарки, поглибити знання учнів про сонет, удосконалювати навички аналізу поетичного тексту та виразного читання; розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення; сприяти вихованню в учнів високих моральних почуттів Обладнання: портрет Ф.Петрарки, комп’ютер, презентація, відеоролик, картини, картки із завданням. Література: програма, Н. Півнюк «Зарубіжна література. 8 клас», Л.А. Чередник «Зарубіжна література. Авторські уроки», В.В. Паращич «Зарубіжна література. Плани-конспекти. 8 клас». ДЕВІЗ УРОКУ: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно і плідно працювати.
Співати по-новому ХІД УРОКУ І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА Не просто слухати, а чути. Не просто дивитися, а бачити. Не просто відповідати, а міркувати. Дружно і плідно працювати. ІІ.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Епоху, де б душею відпочить, З нас кожен має право вибирати. Знайдемо тут до вибору багато Народів, царств, богів, людей, століть
Прийом «Ключове слово».
Ренесанс, Італія,Франція, ХІУст., ХУ-ХУІ ст., Коперник, Христофор Колумб, «народні книги», найвища цінність - …, Джорджо Візарі, гуманізм; Петрарка, Боккаччо; Рабле, Еразм Роттердамський; Сервантес, Шекспір. ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ -В добу Відродження , яку французький письменник Анатоль Франц назвав "весною людського розуму", вперше з’явився напрямок романтичної лірики, у якій одним з яскравих постатей є Петрарка. Явище Петрарки величезне. Воно не покривається навіть найвищим визнанням його власних літературних заслуг. Ось уже більше 600 років людство шанує великого італійця перш за все за те, що він, мабуть, як ніхто інший сприяв настанню нової епохи. Особа, поет, мислитель, фігура суспільна у ньому нероздільні. Давайте ж разом дослідимо, чи це дійсно так, отже, тема нашого уроку – «Франческо Петрарка – видатний італійських поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість почуттів, оспівування кохання у «Книзі пісень». - біографію Ф. Петрарки; - історію створення збірки «Книга пісень» («Канцоньєре»); ВМІТИ:
ІV. ОСМИСЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Сьогодні ми будемо говорити про Франческо Петрарку, який воскресив кращі традиції античності і дав взірець багатьом талантам. Хоч його учні й послідовники потім перевершили його в поетичній майстерності, в історії людства ім’я Петрарки завжди буде сяяти зіркою першої величини.
Франческо Петрарка у 1374 роцінаписав «Лист до нащадків» - с. 257. Проблемне питання:
20 липня 1304 в Ареццо, поблизу Флоренції народився Франческо Петрарка. Його батько — флорентійський нотар П'єтро ди сер Паренцо був вигнаний з Флоренції (як і Данте) «чорними» ґвельфами за приналежність до партії «білих» ґвельфів (прихильників папи). 1310 Петрарка переїздить до Авіньйона (місцевість Воклюз), де живе його батько, що переселився з Італії за папою Клементієм V. 1316 За бажанням батька Петрарка вивчає право в університетах Монпельє (1316-20) та Болоньї (1320-26), проте більше цікавиться літературою та письменництвом. 1326 Батько помирає і Петрарка пориває з навчанням та повертається до Авіньйона, де працює клерком у кількох конторах, попри роботу у нього залишається багато вільного часу, котрий він присвячує літературній творчості. 6 квітня 1327, за власними словами поета, у Великодну п'ятницю (хоча насправді це повинен був бути Великодний понеділок) в авіньйонській церкві Св. Клари він вперше зустрічає жінку на ім'я Лаура (можливо Лаура де Саде, померла від чуми у 1348 році), нерозділене кохання до котрої протягом сорока років він оспівує у численних сонетах, канцонах, сестинах, баладах та мадриґалах збірки «Книга пісень». 26 квітня 1336 він разом зі своїм братом та двома слугами сходить на гору Венту , що у Франції, про що пише звіт у листі до свого друга Франческо Діоніджі . Оскільки це є першим відомим документом про гірську експедицію, то 26 квітня 1336 вважається днем народження альпінізму, а Петрарка його засновником (деколи «батьком альпінізму»). Водночас цей твір описував новочасне бачення природи. 1337 отримавши церковні синекури він придбав будиночок у долині річки Сорги, де з перервами прожив 16 років (1337—1353). В цей час він здійснює поїздку до Риму, після котрої Петрарка пише свій твір «Африка» — епічна поема про події Другої Пунійської війни та римського генерала Публія Корнелія Сціпіона Африканського, що робить його знаменитим у Європі. 1341 У Римі Петрарку як поета увінчують лавровим вінком , він стає першим з часів після античного Риму, хто удостоївся цієї честі. Причому отримав такі запрошення також і з Парижа та Неаполя. 1344 Після двох тривалих подорожей Італією (1344—1345 й 1347—1351), він зав'язав численні дружні зв'язки, у тому числі з Бокаччо. 1347 Мріючи про відродження величі Стародавнього Риму, Петрарка проповідує відновлення Римської республіки, підтримуючи авантюру «трибуна» Кола ді Рієнці, що зіпсувало його стосунки з кланом Колонна й спонукало переселитися до Італії. 1353 Петрарка назавжди покидає Воклюз, коли на папський престол вступив Інокентій VI. Той уважав Петрарку чарівником через його заняття Вергілієм. 1362 Утікаючи від епідемії чуми у Європі, Петрарка переїздить у Венецію. 1367 Петрарка переїздить до Падови, де до кінця своїх днів занурюється в релігію. 19 липня 1374 Петрарка помирає в Аркві (поблизу Падови), де і був похований. Він заповідає свою бібліотеку рукописів місту Венеція, ці рукописи стали важливою часткою бібліотеки Св. Марка у Венеції.
4. Розповідь про збірку «Книга пісень». - Через шість століть поетичне слово донесло до нас творчість великого поета, літературна спадщина якого і досі хвилює душу кожної людини, бо поет, як ніхто інший, за допомогою звичайного слова зумів передати найкраще людське почуття. «Коли любиш, то таке багатство відкриваєш у собі, стільки ніжності, привітності, навіть не віриться, що так умієш любити», — писав А.Чехов. Кому ж адресовані ці почуття? Спробуємо це визначити, заочно заглянувши до Амброзіанської бібліотеки в Мілані, де зберігається рукописний журнал творів Вергілія, що належав Петрарці, - його улюблена книга, його нерозлучний супутник у всіх мандрівках. На звороті першої, білої сторінки знаходиться запис, писаний власноруч Петраркою, цей запис - єдине місце, де він відкрито засвідчив свою любов. - Про що свідчить цей запис? Юнак (Читає запис в журналі. Звучить «Сентиментальний вальс»). «Лаура, славна власними чеснотами і довго оспівана моїми віршами, вперше постала перед моїми очима в ранню пору моєї юності, в літо Господнє 1327-е, в день 6-й місяця квітня, в церкві Святої Клари в Авіньоні, в годину уранішню, і в тому ж місті, в тому ж місяці квітні, в той же 6-й день, в ту ж першу годину, літо 1348-е, усього світу світло було відібрано, коли я випадково був у Вероні, на жаль! Долі своєї не відаючи. Звістка ж сумна наздогнала мене через лист мого Людовика в Пармс, в тому ж році, в день травня 19-й, уранці. Тіло її непорочне і прекрасне було поховано в усипальниці братів Мінорітів в самий день смерті до вечора, а душа її, я впевнений, повернулася на небо, звідки була. Се ж, на скорботну пам'ять про подію, з якоюсь гіркою втіхою поклав я написати саме в цьому місці, яке часто у мене перед очима, та відаю, що в цьому житті ніщо не повинно мені більше подобатися» 5.Слово вчителя . - Кохання пламеніло в серці Петрарки 21 рік за життя Лаури. І, якщо вірити віршам, ніколи в ньому не згасало. Саме ці вірші стали найвищим досягненням Петрарки і складають «Книгу пісень» -«Канцоньєре»-від слова «канцона». Канцон’єре – в перекладі з італійської означає «пісні». Цю збірку називають ліричною сповіддю Петрарки. Майже всі його твори були написані латиною, але нащадки найбільш цінують його як автора книги, написаної народною італійською мовою. Поет працював над нею майже 30 років. За цей час було здійснено 9 редакцій збірки: перша налічувала всього 25 віршів, а остання – 365 (за кількістю днів у році) сонетів , канцон, мадригалів, балад. Вважається, що поштовхом для створення збірки стала випадкова зустріч у квітні 1327 року. У церкві Святої Клари Петрарка побачив красуню - дівчину, яку пізніше оспівав під іменем Лаура де Нов. Інший квітень – 1348 року – стане чорною датою для поета: Лаура помре від чуми. Проте Петрарка продовжить писати тужні ліричні вірші, доповнюючи збірку циклом «На смерть донни Лаури». На жаль, про справжню Лауру нам нічого не відомо. Існує думка, що поет придумав її, створивши масштабний за глибиною образ коханої. Що ж, якби Бога не існувало, його варто було б вигадати… Отже, збірка «Канцон’єре» складається з двох частин:«На життя донни Лаури» і «На смерть донни Лаури». Всього тут 366 віршів, з яких 317 присвячено коханій Лаурі. Над цим твором Петрарка працював усе своє життя. Церква стверджувала, що існує тільки одна любов – любов до Бога, а поклоняться можна тільки Мадонні. Для Петрарки (а не треба забувати, що він жив у 14 столітті) кохання існувало, але його завжди гризло сумління: добро це чи зло? Кохання Петрарки, його думки – все це відбилося в «Канцон’єре». Ці вірші як щоденник закоханого. У всіх його віршах присутні Лаура і він, ліричний герой. Ліричним героєм ми називаємо особу, від імені якої ведеться лірична розповідь, з переживаннями, почуттями та думками якої ми знайомимось (запис до словника). Кохання – це почуття інтимне, тому ліричному героєві хочеться залишитись наодинці зі своїми думками, мріями, свідком цих переживань може бути тільки природа. Петрарка не розповідає про деталі зустрічі з Лаурою, нам лише відомо, що красуня не відповідала взаємністю, але це навіть імпонує поетові, бо інакшк вона б не була донною… У своїй книзі «Що водить сонце і світила» Є. Богат писав: «Ми відчуваємо в Петрарці живу душу, що страждає і сумує, викликаючи гостре співчуття, бо кохає не «ідеальний», вигаданий образ, а живу «земну» жінку. Його сонети – листи до неї.» Ось ми й підійшли до нового поняття – сонети. Запис у словник: Сонет – (від фр. «дзвінка пісенька») старовинна форма вірша з 14 рядків, яка складається з двох строф по 4 рядки – катренів, а потім ідуть ще дві строфи по 3 рядки – терцети. (С. 262). Сонет виник в Італії в епоху Відродження, тому він називається італійський. В епоху пізнього Відродження поет В. Шекспір створив англійський сонет. В Україні сонет почав розвиватися у ХІХ ст. (Левко Боровиковський, Юрій Федькович, Іван Франко) і не втратив своєї популярності до сьогодення (Василь Симоненко, Микола Вінграновський, Дм. Павличко). V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Слово вчителя. - Відкрийте підручник на с. 264. Я прочитаю сонет №61 «Благословенні будьте, день і рік…». Ваше завдання уважно послухати і дати відповідь на запитання, яку подію в своєму житті благословляє Петрарка? 2.Словникова робота. Місця урочі – особливі місця. Донна – жінка. Спечалена – сумна. Неподільна радість - всепоглинаюча. Безоболоччя – безхмарне небо. Амур – син Афродіти.
Завдання. 1. Визначте розмір віршованого твору (ямб). 2. Побудуйте схему рим( а б б а а б ба…). 3. Позначте фігурною дужкою катрени і терцети. 4. Знайдіть художні засоби (епітети, метафори, порівняння тощо). VІ. ПІДСУМОК УРОКУ 1. Рефлексія. «Точка зору» : на мій погляд.., я думаю ..., я переконаний в тому, що..., мені здається, що..., я вважаю…, на мою думку… -Чому Петрарку вважають видатним італійським поетом-гуманістом ? - Якими є провідні мотиви “Книги пісень”? -У чому полягає новизна оспівування кохання у творах Петрарки? 2.Скласти сенкан або діаманту. Ключові слова Петрарка, Лаура, Італія сонет. Петрарка видатний, геніальний кохав, страждав, досліджував Його називають "батьком” Відродження. Поет. 3. «Дружня порада».
4. Вирішення проблемного питання. VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
| |||||||||
| Переглядів: 3685 | Коментарі: 8 | | |||||||||
| Всього коментарів: 0 | |