Урок засвоєння нових знань
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
6. Осмислення зв’язків і залежностей між елементами виучуваного.
7. Узагальнення і систематизація знань.
8. Підсумки уроку
9. Повідомлення домашнього завдання
Урок формування умінь та навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи)
6. Самостійне застосування учнями знань в стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням).
7. Творчий перенос знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи.
8. Підсумки уроку
9. Повідомлення домашнього завдання
Урок застосування знань, умінь і навичок
1. Перевірка домашнього завдання
2. Актуалізація і корекція опорних знань, умінь і навичок учнів.
3. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
4. Мотивація учіння школярів.
5. Осмислення змісту і послідовності застосування способів виконання дій.
6. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою учителя.
7. Звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів.
8. Сприймання і усвідомлення учнями фактичного матеріалу.
9. Підсумки уроку
10. Повідомлення домашнього завдання
Урок узагальнення і систематизації знань
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань.
4. Узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних ідей науки.
5. Підсумки уроку
6. Повідомлення домашнього завдання
Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок
1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
2. Мотивація учіння школярів.
3. Перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять.
4. Перевірка осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення.
5. Застосування учнями знань в стандартних і змінених умовах
6. Збирання виконаних робіт, їх перевірка, аналіз і оцінка.
7. Підсумки уроку
8. Повідомлення домашнього завдання
Комбінований урок
1. Перевірка домашнього завдання практичного характеру, перевірка раніше засвоєних знань.
2. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
3. Мотивація учіння школярів.
4. Сприймання і усвідомлення учнями нового матеріалу.
5. Осмислення , узагальнення, систематизація знань..
6. Підсумки уроку
7. Повідомлення домашнього завдання
Можливі види контрольних робіт:
· тест;
· відповіді на запитання;
· контрольний літературний диктант;
· анкета головного героя;
· комбінована контрольна робота тощо;
· письмові контрольні твори.
Можливі види контрольних робіт із розвитку мовлення:
· складання оповідання (казки) за прислів’ям;
· добір прислів’їв, крилатих виразів, фразеологічних зворотів, що виражають головну ідею твору;
· введення власних описів в інтер’єр, портрет, пейзаж у вже існуючому творі;
· усний переказ оповідання, епізоду твору;
· твір-характеристика персонажа;
· написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом;
· написання вітального слова на честь літературного героя, автора тощо;
· твір-опис за картиною;
· складання тез літературно-критичної статті (параграфа підручника);
· підготовка проекту (з можливим використанням мультимедійних технологій) – індивідуального чи колективного – з метою представлення життєвого і творчого шляху, естетичних уподобань письменника тощо;
· складання анкети головного героя, цитатних характеристик, конспекту, рецензії, анотації;
· написання реферату;
· ідейно-художній аналіз поетичного чи прозового твору;
· написання листа авторові улюбленої книжки;
· інсценізація твору (конкурс на кращу інсценізацію уривка твору) тощо.
Схема аналізу епічного і драматичного творів
1. Короткі відомості про автора (передовсім ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору).
2. Історія написання і видання твору (у разі потреби).
3. Жанр (повість, оповідання, новела, нарис, комедія, драма-казка, власне драма тощо).
4. Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом для твору).
5. Тема, ідея, проблематика твору.
6. Композиція твору, особливості сюжету, їхня роль у розкритті проблем.
7. Роль позасюжетних елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо).
8. Система образів, їх роль у розкритті проблем твору.
9. Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки).
10. Підсумок (художня вартість твору, місце його в доробку автора та в літературі загалом тощо).
Схема аналізу ліричного твору
1. Короткі відомості про автора (передовсім ті, що допоможуть краще зрозуміти специфіку твору).
2. Історія написання і видання твору (у разі потреби).
3. Жанр твору (пейзажна, громадянська, інтимна (родинна), релігійна лірика тощо).
4. Провідний мотив твору.
5. Композиція твору (в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на певному почутті;
виділяють такі композиційні етапи
почуття: а) вихідний момент у розвитку почуття; б) розвиток почуття;
в) кульмінація (можлива); г) резюме, або авторський висновок).
6. Ключові образи твору (найчастіше визначальним у ліриці є образ ліричного героя — це умовна дійова особа,
думки й почуття якої розкриваються у ліричному творі).
7. Мовні засоби, які сприяють емоційному наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи, фігури, фоніку).
8. Версифікація твору (рими, спосіб римування, віршовий розмір, вид строфи), її роль у розкритті провідного мотиву.
9. Підсумок.
Основні правила роботи над твором
Можливо, хтось пробіжить
очима повз ці правила, але навряд чи тоді зрушиться з місця його
проблема. У неуважності до основних правил і криються невдачі.
1.
Твір - жанр, який заперечує переписування. Студіюючи критичну
літературу і вибираючи "соковиті" пропозиції, ми ніяк не збагачуємо свій
твір, а займаємося плагіатом. Діти, безумовно, повинні звертатися до
так званої "критики", але лише для того, щоб направити думку в потрібне
русло, переконатися в тому, чи так зрозумів основну думку твору, чи все
підмітив. Філософія твору чужими очима надасть Вам допомогу для
внутрішньої роботи, для глибокого розуміння твору. Але думки, враження,
висновки і твердження повинні бути лише одного автора - автора самого
твору.
2. Якщо Ви пишете твір за літературним твором (а це
найпоширеніший варіант для школяра), твір має бути прочитаним. І
короткий зміст тут не підійде. Взагалі, важко пояснити, для чого взагалі
потрібні ці видання з коротким змістом літературних творів. У курс
шкільної літератури включені тільки видатні твори, класика літератури,
художня і духовна спадщина, надбання. І дитина повинна це розуміти. Він
сам повинен побачити в романі, поемі або оповіданні глибокий зміст,
незвичайний сюжет, талановите слово і, увага, актуальність. Чому
сьогодні варто прочитати цю книгу? Без відповіді на це питання,
неможливо пробудити справжній інтерес до літератури.
3. Щоб
написати твір, потрібен план. Це розуміють навіть ті, хто чудово досяг
успіху в нашій справі. Але якщо комусь достатньо накидати план "в умі",
то для тих, хто не особливо досяг успіху в питанні написання творів все ж
потрібно план записати, та не забути про позначки. В принципі,
незмінними залишаються три частини: вступ, основна частина і висновок.
Вступ вгадує наперед основну частину, в ньому є місце вислову Ваших
емоцій і почуттів, вступ захоплює і "рекламує" основну частину. Тут
часто вживають епіграфи, цікаві вислови, тут задається загальний настрій
твору.
4. В основній частині автор безпосередньо розкриває тему
твору. Якщо це образ героя, то він розглядається цілісно, не залишаючи
"за бортом" немаловажні, для чогось же зазначені автором деталі. Не
пишіть, якщо самі не до кінця все зрозуміли твір, якщо сюжетна лінія для
Вас десь втрачена. Можливо, варто перечитати твір. Не бійтеся питати
вчителя, він тільки схвалить Ваш інтерес і допитливість.
5. Якщо
все ж Вам якась думка критика ну дуже сподобалася, то спробуйте
розвинути її, пояснити своїми словами. Потім оцініть, чи буде вона
прив'язана до основної теми твору, до загального тексту. Але все ж краще
вдаватися до цитат. Це не тільки підкреслить Вашу обізнаність і
готовність до роботи, але і буде етично.
6. Потрібно читати
хороші твори. Їх зразки зараз нескладно знайти в спеціальних посібниках,
в Інтернеті. Прочитавши не один зразок, Ви оціните особливості
структури твору, мову автора, стиль. Так чи інакше, Вам захочеться
копіювати прочитане, а це вже направить Вас в потрібне русло.
7.
І останнє правило: не сідайте за чистий аркуш. Це означає, що в голові у
Вас вже повинен бути якийсь образ майбутнього твору. Складно сидіти за
письмовим столом і уявляти, що і як я напишу. А от, приміром, Ви йдете в
магазин, вигулюєте собаку, миєте посуд і ... народжується в умі
майбутній твір. Варто спробувати і результат Вас приємно здивує.
Як швидко вивчити вірш напам'ять?
Напевно школярам знайома така ситуація: необхідно швидко вивчити вірш, бо часу до його здачі залишилося зовсім небагато. Звичайно, подібна методика не дозволяє вивчити вірш на перерві до уроку, однак припускає прискорене запам'ятовування.
Інструкція.1 крок
Щоб швидко вивчити вірш, читати його треба вголос. Зробіть це 2-3 рази.
2 крокПри читанні постарайтеся вибудовувати асоціації, уявити ситуацію, показану у вірші. Після цього у вас вже щось відкладеться в голові.
3 крокТепер прочитайте вірш ще раз, вже поволі, намагаючись запам'ятати саме слова, тобто їх форму, час і т . д.
4 крокПерепишіть вірш на папір, це підключить ще один вид пам'яті. Під час переписування також промовляйте його вголос. Не пропускайте цей крок, він дозволить вивчити вірш швидше.
5 крокЗ метою спрощення запам'ятовування ви можете розбити кожний окремий стовпчик вірша ще на кілька.
6 крок Тепер переходимо безпосередньо до процесу заучування.