Головною метою вивчення світової літератури у загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної та світової літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішувати  основні завдання, які визначені програмою зі світової літератури. Серед них і формування в учнів потреби в читанні літературних творів, і здатність засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, і виховання поваги до книги як універсального носія інформації.

Об’єктом вивчення в курсі світової літератури є художній твір. Але  максимально, на що може розраховувати учитель, - це прочитання учнем твору за хрестоматією.

         Саме таке відношення учнів до художньої книги і визначило мій напрямок роботи  як вчителя світової літератури . Вже півтора роки я працюю над проблемою «Формування в учнів мистецтва читача шляхом  використання  засобів сучасних  педагогічних   технологій».

         Щоб сформувати у  школярів потребу в читання літературних творів, я для себе визначила коло завдань :

•        зацікавити учнів читанням;

•        розвивати  потребу у читанні;

•        навчити вибирати літературу, враховуючи вікові та особистісні інтереси;

•        створити належні психолого ─ педагогічні умови для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного;

•        формувати навички аналізу художнього твору;

•        організовувати дослідницьку роботу школярів;

•        розвивати усне та писемне мовлення учнів;

•        працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів.

        Я чітко усвідомлюю, що на бажання учнів ходити до школи, їх успішність та на  зацікавленість моїм предметом впливає значна кількість різноманітних факторів.

          Практика показує, що читацький інтерес на сучасному етапі успішно розвивається там, де навчання не зводиться до викладу готових істин, а активізує пізнавальну діяльність дітей, ставить їх перед необхідністю шукати відповідь на певне запитання, вирішувати проблемну ситуацію. Завжди пожвавлюють навчальний процес і активізують клас сучасні педагогічні технології, які я застосовую  на уроках світової літератури.

           Про елементи педагогічних технологій дізналася ще тоді, коли в педагогічному училищі вивчала досвід Я. А. Каменського, А. С. Макаренка, П. Я. Гальперина, Н. Ф. Тализіної та інших. Та час не стоїть на місці. З’явилися нові імена в педагогіці. Серед них В. Коваленко, І. Підласий (ігрові технології), В.Давидов, І. Якиманська, Т. Титарнко (особистісно орієнтоване навчання), Л. С. Виготський (технологія розвивального навчання) та інші педагоги та психологи, яким вдалося запровадити інноваційні форми і методи роботи з учнями, які стали вимогою часу. Ставши вчителем світової літератури, я отримала можливість не лише застосовувати у своїй діяльності педагогічні технології, а й удосконалювати  або адаптувати їх до умов своєї школи, оскільки працюю в Гудимівському НВК: ЗОШ І-ІІІст. – ДНЗ, де наповнюваність класів від 1 до 6 учнів.

         Педагогічна технологія – сукупність психолого-педагогічних установок, що визначають спеціальний набір і компонування форм, методів, способів, прийомів навчання, виховних засобів; вона є організаційно-методичний інструментарій педагогічного процесу. Саме на них будується активна взаємодія всіх учнів, а вчитель та учень є рівноправними суб’єктами навчання, що дає можливість учневі почувати себе комфортно на уроці.

        Мене найбільше зацікавили такі технології: технологія проблемного навчання, ігрові технології навчання, технологіяособистісно орієнтованого навчання, технологія інтерактивного навчання та проектна технологія.

       Я зрозуміла, що, якщо комплексно підходити до застосування цих технологій в стінах моєї  школи,  то у справі формування справжнього читача можна досягнути бажаних результатів. В своїй практиці намагаюся застосовувати різні педагогічні технології або їх окремі елементи.

         Технологія інтерактивного навчання.   Для мне перевага інтерактивного навчання саме в тому, що воно передбачає  залучення до процесу пізнання практично всіх учнів, передбачає їхню постійну активну співпрацю за умов, коли кожен учень робить свій індивідуальний внесок, коли триває жвавий обмін думками, ідеями, знаннями, способами діяльності.

        Головним засобом упровадження даної технології є навчання в малих групах учнів, об’єднаних спільною метою, та робота в парах. Такі форми роботи покликані зробити навчальний процес жвавим, динамічним, цікавим для обох задіяних у ньому сторін – учителя та учня. Серед інших прийомів мої діти   полюбляють «карусель», «акваріум», «кола Венна», «гронування», «мікрофон», «незакінчене речення», «мозковий штурм», «навчаючи — вчуся», «дерево рішень». Вибір цих прийомів залежить і від віку моїх учнів, і від теми та завдань уроку. П’ятикласники із захопленням сприймають прийом «мікрофон», коли відповідають на поставлені запитання, особливо, якщо він (мікрофон) підключений до гучномовця. А от учні 8-9 класів залюбки працюють, коли я їм пропоную відчути себе в ролі вчителя (прийом «навчаючи – учуся»), учні 10-11 класу полюбляють складати різноманітні схеми («кола Венна», «дерево рішень»).

       Для учнів 9 класу я розробила і провела урок-образ « Бути людиною – значить бути борцем». («Життєвий і творчий шлях Й.В. Гете. Трагедія «Фауст»). Під час уроку учні мали можливість «зустрітися» з Й. В. Гете, поставити йому запитання, дізнатися про його особисте життя; особливе захоплення викликали філософські погляди поета на життя. Такий урок для  дітей стає одкровенням, тому що людина з минулого стає для них близькою, зрозумілою.

       У 10 класі разом з учнями підготували урок-суд «Що таке жіноче щастя?» («Суперечливий образ Анни Кареніної»). На нього були «запрошені» пані де Реналь, Соня, Маргарита (Гретхен), Тетяна Ларіна, Белла, які розповіли про своє  жіноче щастя. Але найбільшим відкриттям для мене стали виступи дівчат, які поділилися своїми особистими і, в деякій мірі, потаємними думками про те, яким вони уявляють жіноче щастя.

         В 11 класі на підсумковий урок, присвячений  творчості поетів «срібної доби», учнів запросила до літературної вітальні. Організувати його мені допомогли старшокласники: роздрукували фотографії із життя поетів, оздобили класну кімнату у стилі початку ХХ ст., виготовили костюми,… На уроці звучали позапрограмові вірші, романси.

        Такі форми роботи забезпечили моє зближення з учнями, дозволили мені дізнатися, щоб вони хотіли побачити чи почути на моїх уроках.  І це стало поштовхом до того, що діти почали читати більше, їх цікавить зміст твору і долі героїв не менше, ніж оцінки за урок.

      Проектна технологія.  Основна цінність проектної технології навчання для мене полягає в тому, що вона орієнтує учнів на створення певного матеріального або інтелектуального продукту, а не на просте вивчення певної теми.

       Коли я вперше запропонувала своїм учням роботу над проектом, то вони з острахом дивилися на мене: скільки ж роботи на них чекає? І тут я зрозуміла, що мало бути гарним вчителем, треба бути і добрим психологом.

       Під час організації навчального проектування я всіляко намагалася підтримати дітей,  допомогти   їм у пошуку джерел інформації, необхідних їм у роботі над проектом; сама була  джерелом інформації, координувала весь процес роботи над проектом, підтримувала і заохочувала учнів. І результат не примусив себе чекати. Ми запропонували на суд учнів школи літературно-музичну композицію «Все починається з кохання…» напередодні Дня Святого Валентина, в якій звучали не лише вірші, пісні, романси про кохання, а й переглянули відеоролик – освідчення в коханні. Весь концерт супроводжувала мультимедійна презентація, в якій були матеріали із особистих сімейних архівів учнів.  Для дітей стало одкровенням, що  сучасне покоління здатне на щирі і теплі почуття, може  присвячувати коханим вірші, здійснювати чоловічі вчинки.

         Потім була робота над проектом «Рік – за одну годину». Роботу над ним я запропонувала учням середньої і старшої ланки. Учнівським  завданням було не лише створення певного продукту( концерт, випуск книжечок, створення презентації, відкриття шкільної фотовиставки), я прагнула заново відкрити  школярам прекрасний світ поезії про природу. Для цього , нібито ненароком, читала напам’ять свої улюблені врші про природу і пропонувала учням приєднатися  до участі в імпровізованому батлі «Хто далі?»

         Ігрові технології навчання. Всі діти полюбляють ігри. Учні нашої школи не є винятком, тому я намагаюся включати в свою роботу якомога більше  ігрових моментів, змагань, конкурсів на кращий малюнок, кросворд, вірш, інсценізацію.  Але обов’язково завдання ставлю так, щоб для його підготовки вони користувалися не шкільним підручником, а художнім твором (текстом).

        Наприклад, урок у 8 класі на тему «Антична література – вихідна основа європейських літератур» я провела у формі уроку-подорожі по визначних місцях Давньої Греції і Давнього Риму, були «запрошені» Гомер, Сапфо, Овідій, Вергілій, які в першу чергу показали красу і незвичайність даних цивілізацій, розкрили зв’язок античності і сьогодення, що стало справжньою несподіванкою для учнів. На уроках-змаганнях учням виставляю не лише оцінки, але й вручаю грамоти, дипломи, сертифікати. І якщо щоденник з оцінками діти не зберігають після закінчення навчального року, то такі пам’ятні призи відіграють велику заохочувальну роль: вони стимулюють ріст якості знань учнів.

      Технологія особистісно орієнтованого навчання. Особливим досягненням сучасної педагогіки є технологія особистісно орієнтованого навчання. В своїй практиці  віддаю перевагу саме такому навчанню, оскільки я вчитель малокомплектної школи, тому підбираю навчальний матеріал так, щоб він відповідав  не лише загально прийнятим стандартам, а й орієнтувався на особливості конкретної дитини, яка навчається. В 10 класі  одна учениця Забуга Вікторія.  Цю дівчину цікавить художня література, вона багато читає, опрацьовує критичний матеріал, тому свою роботу я будую , орієнтуючись на її знанння художнього тексту.  Також мій  предмет надає всі шанси проявити себе якнайкраще  слабо встигаючим учням. А зацікавити  таких учнів книгою, на перший погляд, взагалі неможливо. Тому я довго шукала шляхи підходу до таких дітей і, нарешті, відкрила свій секрет: завдання уроку + особисті захоплення і інтереси учня + наочність. І результати досягнень учнів здивували не лише мене, а й  всіх учасників навчального процесу.   

         Технологія проблемного навчання. Проблемне навчання – це організація навчального процесу так, щоб  створити проблемну ситуацію та спровокувати активну самостійну діяльність учнів у її розв’язанні. Системна робота змушує учнів прийти до висновку, що успіх на такому уроці можна мати тоді, коли ти володієш ґрунтовними знаннями, а їх можна знайти в книзі, а не в хрестоматії чи критиці. Зі своєї практики можу сказати, що навчити дитину думати, давати відповідь на поставлене запитання, дискутувати дуже важко. Я намагаюся чи не на кожному уроці створювати ситуації, які сприятимуть розвитку різних мислитель них процесів. Шукаючи істину, мої учні вчаться аргументовано захищати своє судження, тому  в моїй педагогічній практиці  успіх у такому виді роботи мають лише старшокласники. Себе виправдали такі види і форми роботи:  дискусія, диспути, розвиток письменницьких здібностей, робота в творчих групах. Коли ж навчаю молодшу і середню ланку учнів такої діяльності, то не лише показую особистий приклад, але разом з учнями шукаємо приклади в художніх текстах (монологи і діалоги літературних героїв, авторські відступи).

         Вагоме місце у вихованні читацьких інтересів відводжу позакласному читанню, тому що такі уроки направлені на загальне знайомство з твором, і тому моя вчительська фантазія не є обмеженою. У моєму арсеналі можна знайти урок-образ  на тему «Дж. Лондон «Біле Ікло» (6 кл.), урок-диспут

 «Ш. Бронте  «Джейн Ейр» (10 кл.), урок-шоу «М. Булгаков «Собаче серце» (11 кл.) .  Важливою формою масової позакласної роботи, засобом збудження у школярів інтересу до книги є організація і проведення мною  літературних вечорів, бібліотечних уроків.

         Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме пошуку, формуванню школяра як читача. Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.